Левокарнітин (L-Карнітин): повна характеристика і застосування
Загальна інформація
Левокарнітин, відомий також як L-Карнітин, є ефективним метаболічним засобом, який сприяє покращенню обміну речовин та енергетичного забезпечення тканин організму. Випускається у вигляді розчину для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення, що дозволяє застосовувати його у різних клінічних ситуаціях.
Препарат є похідним амінокислоти та відноситься до групи метаболічних засобів, що стимулюють обмін жирів і енергетичний обмін у клітинах.
Фармакологічна група та дія
Діюча речовина: левокарнітин (200 мг у 1 мл розчину).
Фармакотерапевтична група: метаболічний засіб, що покращує обмін речовин та енергетичне забезпечення тканин.
Фармакологічна дія: Левокарнітин активує жировий обмін, стимулює регенерацію тканин, має антігіпоксичну та антітироїдну дію. Він є кофактором метаболічних процесів, що забезпечують підтримку активності коферменту А (КоА), знижує основний обмін, сповільнює розпад білків та вуглеводів, сприяє проникненню через мітохондріальні мембрани та розщепленню довголанцюгових жирних кислот із утворенням ацетил-КоА.
Мобілізує жир з депо, активізує жировий метаболізм навіть за умов гіпоксії та інших критичних станів, сприяє підвищенню витривалості, зменшує рівень лактату та сприяє відновленню після фізичних навантажень.
Показання до застосування
Для прийому внутрішньо:
- У складі комплексної терапії у дорослих при інтенсивних та тривалих фізичних навантаженнях: для підвищення працездатності, витривалості, зниження втомлюваності, у тому числі у літніх пацієнтів.
- В період реабілітації після перенесених захворювань, хірургічних втручань, травм – для прискорення регенерації тканин.
- При нервовій анорексії та інших станах, що супроводжуються дефіцитом карнітину або його підвищеною втратою (міопатії, кардіоміопатії, мітохондріальні захворювання, спадкові порушення з мітохондріальною недостатністю).
- У спорті та при інтенсивних тренуваннях – для покращення швидкісно-силових показників, збільшення м’язової маси, зниження жирової маси, профілактики після тренувального синдрому та для прискорення регенерації м’язів.
Для внутрішньовенного та внутрішньом’язового застосування:
- При гострих гіпоксичних станах (гіпоксія мозку, ішемічний інсульт, транзиторна ішемічна атака).
- В гострому, підгострому та реабілітаційному періодах порушень мозкового кровообігу.
- При дисциркуляторній енцефалопатії та різних травматичних і токсичних ураженнях головного мозку.
- При первинному та вторинному дефіциті карнітину, зокрема у хворих на хронічну ниркову недостатність, що перебувають на гемодіалізі.
- При кардіоміопатіях, ішемічній хворобі серця (стенокардія, гострий інфаркт міокарда, післяінфарктні стани), гіпоперфузії через кардіогенного шоку та інших порушеннях метаболізму міокарда.
Спосіб застосування, курс та дози
Дозування, спосіб та схеми застосування визначаються індивідуально лікарем, залежно від клінічної ситуації та форми препарату. Зазвичай застосовують у складі комплексної терапії внутрішньо, внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Тривалість терапії залежить від стану пацієнта та рекомендацій лікаря.
Ліки та взаємодії
- При одночасному застосуванні анаболічних стероїдів посилюється ефект левокарнітину.
- Глюкокортикостероїди сприяють накопиченню левокарнітину в тканинах, крім печінки.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Протипоказаний до застосування у період вагітності та лактації. У разі необхідності застосування під час годування груддю рекомендується припинити годування.
Побічні дії
- З боку нервової системи: дуже рідко – міастенічні розлади у пацієнтів з уремією.
- З боку травної системи: дуже рідко – гастралгія, диспепсія.
- З боку шкіри: дуже рідко – висип, алергічний дерматит.
- Місцеві реакції: при швидкому внутрішньовенному введенні можливі болі по ходу вени, що проходять при зниженні швидкості введення.
Протипоказання до застосування
- Підвищена чутливість до левокарнітину.
- Вагітність та період лактації.
- Вік до 18 років (для застосування внутрішньо).
Обережність:
- При цукровому діабеті – з контролем рівня глюкози у крові.
- При порушеннях функції нирок – можливе накопичення токсичних метаболітів.
Особливі вказівки
- При застосуванні у пацієнтів із цукровим діабетом слід контролювати рівень глюкози через можливе підвищення її засвоєння.
- Тривале застосування високих доз у пацієнтів із порушеннями ниркової функції може викликати накопичення триметиламіну та його оксидів, що має запах із рота, поту та сечі.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування лікарської форми для внутрішнього застосування у дітей та підлітків віком до 18 років.
Застосування у літніх пацієнтів
Можливе застосування за показаннями в рекомендованих дозах та формах.
Власник реєстраційного посвідчення
ТОВ «Ромфарм»