Левоміцетин — це широкоспектровий антибіотик групи хлорамфеніколу, що використовується для лікування різноманітних бактеріальних інфекцій. Його дія базується на блокуванні синтезу білка в бактеріальній клітині, що призводить до пригнічення росту та розмноження мікроорганізмів.
Левомицетин таблетки 500 мг 10 шт.
Топ продажів
Суперціна
Левоміцетин
Форми випуску
- Таблетки: по 500 мг у пачках по 10 шт.
- Ін’єкційний розчин: в ампулах для внутрішньовенного або внутрішньом’язового застосування.
Коди АТХ
J01BA01 — Хлорамфенікол
Клініко-фармакологічні групи
- Антибіотик групи хлорамфеніколу
- Фармакотерапевтична група: антибіотики
Діюча речовина
Хлорамфенікол
Фармако-терапевтична група
Антибіотик
Фармакологічна дія
Левоміцетин є антибіотиком широкого спектра дії, який пригнічує синтез білка у бактеріальній клітині шляхом блокування переносу амінокислот т-РНК на рибосоми. Це викликає бактеріостатичний ефект, знищуючи або гальмуючи ріст різних збудників інфекцій. Активний відносно грампозитивних бактерій (Staphylococcus spp., Streptococcus spp.) та грамотрицних (Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Yersinia spp. та ін.), а також у відношенні риккетсіозів і деяких вірусів.
Показання до застосування
- Інфекції сечовивідних шляхів та жовчовивідних шляхів, викликані чутливими мікроорганізмами.
- Інфекційно-запальні захворювання, викликані бактеріями, включаючи абсцеси головного мозку, брюшний тиф, паратиф, сальмонельоз (генералізовані форми), дизентерія, бруцельоз, туляремія, лихоманка Ку, менінгококові інфекції, риккетсіози (серед них — сибірський тиф, трахома, п’ятниста лихоманка Скалаїстих гір), пахова лімфогранулема, ієрсиніози, ерліхіоз, інфекції сечовивідних шляхів, гнійні ранові інфекції, перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів.
Спосіб застосування, курс і дозування
Внутрішньо
Дорослим призначають по 500 мг 3–4 рази на добу, залежно від тяжкості інфекції. Дітям дозують залежно від віку та ваги: до 3 років — 15 мг/кг на добу, 3–8 років — 150–200 мг 3–4 рази на добу, старше 8 років — 200–400 мг 3–4 рази. Тривалість курсу — від 7 до 10 днів.
Ін’єкційно
Внутрішньовенно або внутрішньом’язово — 0,5–1,0 г в один прийом, 2–3 рази на добу. При важких формах можливо збільшення дози до 3–4 г на добу під контролем концентрації у крові. Максимальна добова доза — 4 г. У дітей — під контролем рівня препарату у крові, застосовують по 12,5 мг/кг кожні 6 годин або 25 мг/кг кожні 12 годин. У випадках бактеріємії та менінгіту — до 75–100 мг/кг на добу.
Лекарські взаємодії
- При одночасному застосуванні з пероральними гіпоглікемічними препаратами посилює їх дію через гальмування метаболізму у печінці.
- З препаратами, що пригнічують кровотворення — підсилює їх пригнічувальний ефект.
- При спільному застосуванні з еритроміцином, клиндамицином — можлива взаємна ослаблення дії через конкуренцію за зв’язування з рибосомами.
- З пеницилінами — протидіє бактерицидній дії пеніцилінів.
- Може знижувати ефективність цефалоспоринів.
- Підвищує рівень у крові фенобарбіталу, фенитоїну, варфарину через інгібування ферменту цитохрома Р450.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до хлорамфеніколу
- Ураження кісткового мозку (погіршення кровотворення)
- Острая порфірія
- Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
- Тяжкі ураження печінки або нирок
- Вагітність та період лактації
- Діти молодше 3 років та вагою менше 20 кг — для перорального застосування
- Діти до 4 тижнів — для ін’єкційного застосування
Особливі вказівки
Не застосовують у новонароджених через ризик розвитку "сірого синдрому" — важкого ураження кісткового мозку, що супроводжується ціанозом, гіпотермією, порушеннями дихання. При лікуванні слід систематично контролювати кровотворну функцію. Не рекомендується безконтрольне застосування при легких формах інфекцій, особливо у дітей.
При застосуванні з алкоголем можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції — почервоніння шкіри, тахікардія, нудота, блювання, судоми.
Застосування при порушеннях функцій органів
При порушеннях функції нирок
Заборонено застосовувати при тяжких порушеннях функції нирок.
При порушеннях функції печінки
Заборонено при виражених ураженнях печінки.
Застосування у літніх пацієнтів
З обережністю застосовують у пацієнтів похилого віку через ризик обострення хронічних захворювань.
Застосування у дітей
Левоміцетин не рекомендується до застосування у новонароджених через ризик розвитку "сірого синдрому". У дітей старшого віку — під контролем концентрації препарату у крові.
Нозологічна класифікація (МКБ)
| Код МКБ | Захворювання |
|---|---|
| A01 | Тиф та паратиф |
| A02 | Інші сальмонельозні інфекції |
| A03 | Шигельоз |
| A04.6 | Ентерит, викликаний Yersinia enterocolitica |
| A21 | Туляремія |
| A23 | Бруцельоз |
| A28.2 | Іерсиніози |
| A28.8 | Інші бактеріальні зоонози |
| A39 | Менінгококова інфекція |
| A55 | Лімфогранулема хламідійна (венерична) |
| A71 | Трахома |
| A75 | Сибірський тиф |
| A77 | П’ятниста лихоманка |
| A78 | Лихоманка Ку |
| A79 | Інші риккетсіози |
| G00 | Бактеріальний менінгіт, інші форми |
| G06 | Внутрічерепні та внутрішньопозвонкові абсцеси та гранульоми |
| K65.0 | Гострий перитоніт |
| K81.0 | Гострий холецистит |
| N10 | Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит |
| N30 | Цистит |
| N34 | Уретрит та уретральний синдром |
Власник реєстраційного посвідчення
ТОВ "ТАТЧІМПАРМПРЕПАРАТИ"
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:500 мг
Поки немає відгуків