Інструкція для застосування препарату Лізиноприл Стада
Загальна інформація
Лізиноприл Стада — це фармакологічний препарат у формі таблеток, що містить активну речовину лізиноприл. Відноситься до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і використовується для зниження артеріального тиску, лікування серцевої недостатності та профілактики ускладнень при діабетичній нефропатії.
Форми випуску та упаковка
- Таблетки по 10 мг: у ячейкових контурних упаковках по 10, 14, 28, 30 або 100 штук, у картонних пачках або пластикових банках.
- Можливі інші дози: по 20 мг у аналогічних упаковках.
Клініко-фармакологічна група
| Код АТХ | C09AA03 |
|---|---|
| Фармакотерапевтична група | |
| Інгибітори АПФ | |
| Діюча речовина | |
| Лізиноприл |
Фармакологічна дія
Лізиноприл є інгібітором АПФ, що зменшує перетворення ангіотензин I у ангіотензин II, сильний вазоконстриктор, і сприяє зниженню артеріального тиску. Це призводить до розширення артерій, зменшення переднавантаження та постнавантаження серця, покращує кровообіг та функцію міокарда. Препарат підвищує толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, а також має нефропротекторний ефект, знижуючи альбумінурію у хворих з діабетичною нефропатією.
Показання до застосування
- Ессенціальна та реноваскулярна артеріальна гіпертензія: у монотерапії або у складі комбінованого лікування.
- Хронічна серцева недостатність: у складі комплексної терапії.
- Острий інфаркт міокарда: у перші 24 години для стабілізації гемодинаміки та профілактики ускладнень.
- Діабетична нефропатія: для зниження альбумінурії у пацієнтів з інсулінозалежним та інсуліннезалежним цукровим діабетом при нормальному або підвищеному артеріальному тиску.
Спосіб застосування, режим і дози
Дозування визначається індивідуально залежно від клінічної ситуації, функції нирок та відповіді пацієнта. Зазвичай починають з дози 2,5 мг один раз на добу. У подальшому підтримуючі дози складають від 5 до 20 мг на добу, розподілені на один або два прийоми. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг.
При лікуванні гіпертензії рекомендується починати з мінімальної дози для оцінки відповіді, з можливим подальшим збільшенням під контролем рівня АТ та функції нирок.
Лекарське взаємодія
- З іншими антигіпертензивними препаратами: можливо підсилення їх дії, що потребує контролю АТ.
- Калийзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники солі з калієм: збільшується ризик гіперкаліємії, особливо при порушеннях функції нирок.
- НПВС (нестероїдні протизапальні засоби): підвищують ризик порушень функції нирок та гіперкаліємії.
- Інсулін та гіпоглікемічні засоби: можливе посилення або зменшення гіпоглікемічної дії, контроль рівня глюкози в крові обов'язковий.
- Літій: підвищується ризик токсичності, тому слід контролювати рівень літію.
- Інші: одночасне застосування з бета-блокаторами, кальцієвими антагоністами, трициклічними антидепресантами може посилювати гіпотензивний ефект.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
- Анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк в анамнезі.
- Наслідки спадкового або ідіопатичного ангіоневротичного набряку.
- Період вагітності та лактації.
- Дитячий вік до 18 років.
- Гемодіаліз або гемофільтрація з високопроточними мембранами.
- Деякі стани ниркової недостатності та порушення з електролітним балансом.
Особливі вказівки
- Перед початком терапії та при її коригуванні необхідно контролювати рівень АТ, функцію нирок та електролітів.
- У пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією можливе значне зниження АТ, що вимагає обережного підходу.
- При двобічному стенозі ниркових артерій або у разі одностороннього з порушеною функцією нирок ризик розвитку гострої ниркової недостатності.
- У пацієнтів з серцевою недостатністю та великим об’ємом циркулюючої крові слід починати лікування з низьких доз.
- При застосуванні у період острого інфаркту міокарда терапію слід починати під контролем лікаря.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Препарат заборонений до застосування у період вагітності та грудного вигодовування. У разі необхідності лікування у цей період слід розглянути можливість припинення годування груддю.
Побічні реакції
З боку кровотворної системи:
- Редко — зниження гемоглобіну, гематокриту, можливе пригнічення функції кісткового мозку, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.
З боку імунної системи:
- Редко — ангіоневротичний набряк (обличчя, губ, язика, гортані), алергічні реакції, кропив’янка, аутоімунні прояви.
З боку нервової системи:
- Часто — головокруження, головний біль; рідко — парестезії, порушення сну, спутаність свідомості, судоми.
З боку серцево-судинної системи:
- Часто — ортостатична гіпотензія; рідко — погіршення симптомів ХСН, порушення провідності, больові відчуття в грудях.
З боку дихальної системи:
- Часто — сухий кашель; рідко — диспное, бронхоспазм, алергічний альвеоліт.
З боку травної системи:
- Часто — нудота, блювота, діарея; рідко — сухість у роті, диспепсія, біль у животі.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів:
- Рідко — гепатит, зміни в лабораторних показниках печінки.
З боку сечовидільної системи:
- Часто — порушення функції нирок; рідко — уремія, гостра ниркова недостатність.
З боку шкіри:
- Редко — свербіж, висип, дуже рідко — токсичний епідермальний некроліз та синдром Лайєла.
Інші реакції:
- Редко — лихоманка, слабкість, алопеція, порушення розвитку плода.