Інструкція з застосування препарату Лізиноприл
Загальна інформація
Лізиноприл — це фармацевтичний препарат, що належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Випускається у формі таблеток по 10 мг, у пачках по 20 або 30 штук. Основна дія препарату спрямована на зниження артеріального тиску та покращення функції серця при хроничних станах, пов’язаних з серцево-судинною системою.
Фармакологічна група та дія
- Фармакологічна група: інгібітор АПФ (АТХ код: C09AA03)
- Діюча речовина: лізиноприл (у формі дигідрату)
- Механізм дії: Лізиноприл блокує активність ангіотензинперетворюючого ферменту, що сприяє зменшенню утворення ангіотензину II — сильного судинозвужувального агента. Це призводить до розширення артеріол, зниження опору судин, зменшення переднавантаження та післянавантаження на серце, а також зниження рівня альдостерону. У результаті знижується артеріальний тиск, підвищується толерантність до фізичних навантажень, покращується функція серця і кровопостачання міокарда.
Показання до застосування
- Ессенціальна артеріальна гіпертензія — для монотерапії або у комбінації з іншими гіпотензивними препаратами.
- Хронічна серцева недостатність — у складі комплексного лікування для покращення функції серця і запобігання прогресуванню захворювання.
- Острий інфаркт міокарда — для профілактики серцевої недостатності і зниження ризику ускладнень у перші 24 години після нападу.
- Діабетична нефропатія — для зменшення альбумінурії у пацієнтів з інсулінозалежним або інсуліннезалежним діабетом (при нормальному АТ або гіпертензії).
Спосіб застосування, дозування та курс лікування
Дозування визначається індивідуально лікарем залежно від стану пацієнта та показань. Зазвичай початкова доза становить:
- 2.5 мг один раз на добу — у разі необхідності корекції дозування;
- подальша підтримувальна доза — 5–20 мг на день, розподілена на один або два прийоми.
Таблетки слід приймати незалежно від їжі, запиваючи достатньою кількістю води. При лікуванні хронічної серцевої недостатності або гіпертензії дозу підбирають з урахуванням реакції пацієнта та функції нирок. Зміни дозування здійснюють під контролем лікаря, особливо у пацієнтів похилого віку або з порушеннями функції нирок.
Лікарські взаємодії
- З іншими гіпотензивними препаратами: можливе збільшення антигіпертензивного ефекту.
- З калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), препаратами калію або замінниками солі: підвищується ризик гіперкаліємії, особливо при порушеннях функції нирок.
- З НПВС (нестероїдними протизапальними препаратами): можливе зниження гіпотензивної дії та порушення функції нирок.
- З інсуліном та цукрознижувальними препаратами: можливе посилення гіпоглікемічної дії, тому слід контролювати рівень цукру в крові.
- З літієм: підвищується ризик токсичності літію, необхідний регулярний контроль рівнів у крові.
Застосування під час вагітності та грудного вигодовування
Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю через ризик розвитку ускладнень у плода та новонародженого. При необхідності лікування у цей період слід перейти на альтернативні терапії та проконсультуватися з лікарем.
Побічні дії
Можливі реакції з боку різних систем організму:
- З боку крові: редукція гемоглобіну, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія (рідко, дуже рідко — агранулоцитоз, гемолітична анемія).
- Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив’янка, підвищена чутливість.
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії, порушення сну, рідко — судоми, спутаність свідомості.
- З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, підсилення симптомів серцевої недостатності, тахікардія.
- З боку дихальної системи: сухий кашель, риніт, рідко — бронхоспазм.
- З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, діарея, сухість у роті, диспепсія, болі в животі, зміни смаку.
- З боку печінки: гепатит, жовтяниця (рідко).
- З боку нирок: порушення функції нирок, уремія, гостра ниркова недостатність.
- З боку шкіри: свербіж, висип, рідко — токсичний епідермальний некроліз, синдром Лайєла, мультиформна еритема.
Протипоказання до застосування
- Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
- Анафілактичний або анафілактоїдний набряк у анамнезі.
- Наследственний або ідіопатичний ангионевротичний набряк.
- Вагітність і період годування груддю.
- Вік до 18 років (без підтверджених даних про безпечність та ефективність).
- Гемодіаліз або аферез з використанням високопроточних мембран.
- Комбіноване застосування з препаратами, що містять аліскирен у пацієнтів з діабетом або порушеннями функції нирок.
З особливою обережністю призначаються пацієнтам з порушеннями функції нирок, стенозом ниркових артерій, аортальним або мітральним стенозом, а також у літніх пацієнтів.
Особливі вказівки
- Перед початком терапії слід відмінити діуретики, зменшити споживання солі для запобігання гіповолемії та різкому зниженню АТ.
- При застосуванні у хворих з серцевою недостатністю або порушеннями функції нирок можливе транзиторне зниження АТ, яке у більшості випадків є тимчасовим.
- Не рекомендується застосовувати у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або у разі стенозу єдиної нирки без ретельного контролю.
- При проведенні хірургічних втручань або анестезії проінформуйте лікаря про застосування лізиноприлу, оскільки він може впливати на гемодинаміку.