Лізиноприл — інгібітор АПФ для зниження артеріального тиску та лікування серцево-судинних захворювань

Лізиноприл — це препарат у формі таблеток, що застосовується для лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, а також для профілактики ускладнень при інфаркті міокарда та діабетичної нефропатії. Його дія базується на інгібуванні ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що сприяє зниженню рівня ангіотензину II та альдостерону, розширенню судин та зменшенню навантаження на серце.

Форми випуску та опис

Опис таблеток

Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоцилиндричні, з фаскою та ризикою для розділення. Вони мають гладку поверхню та зручні для застосування внутрішньо незалежно від прийому їжі.

Хімічна та фармакологічна характеристика

Лізиноприл є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що зменшує утворення ангіотензину II — потужного вазоконстриктора та стимулятора секреції альдостерону. Це сприяє розширенню артеріол, зниженню периферичного судинного опору та артеріального тиску. Крім того, препарат підвищує рівень брадикинину та простагландинів, що додатково сприяє судинорозширювальному ефекту.

При довготривалому застосуванні лізиноприл допомагає зменшити гіпертрофію міокарда, покращує кровопостачання ішемізованого міокарда та уповільнює прогресування дисфункції лівого шлуночка. Його антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин після прийому та зберігається до 24 годин.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія — для монотерапії або у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами.
• Хронічна серцева недостатність — у складі комбінованої терапії для зменшення симптомів та покращення функціонального стану.
• Профілактика ускладнень після інфаркту міокарда — у перші 24 години для підтримки гемодинаміки та запобігання розвитку серцевої недостатності.
• Діабетична нефропатія — для зниження альбумінурії у хворих із цукровим діабетом типу 1 та 2.

Спосіб застосування, дози та тривалість курсу

Препарат приймається внутрішньо незалежно від їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Початкова доза для дорослих у разі гіпертензії — 5 мг один раз на добу. За необхідності через 2-3 дні дозу можна збільшити до 10-20 мг. Максимальна добова доза — 40 мг. Для підтримуючої терапії зазвичай призначають 20 мг на добу. Тривалість лікування визначається лікарем залежно від клінічної ситуації та відповіді пацієнта.

При лікуванні серцевої недостатності починають з 2.5 мг один раз на добу, поступово доводячи дозу до 5-20 мг. У випадках гострого інфаркту міокарда застосовують початкову дозу 5 мг у перші добу, потім по 5-10 мг через кожні 24 години протягом 6 тижнів.

При нирковій недостатності дозування залежить від клінічного стану та функції нирок. Враховується кліренс креатиніну, і починається з низьких доз, з подальшим регулюванням під контролем функцій нирок.

Передозування

При передозуванні можливі сильне зниження артеріального тиску, запаморочення, слабкість, нудота, блювання, порушення свідомості. Лікування включає симптоматичну терапію — внутрішньовенне введення рідини, контроль життєвих показників, корекцію електролітного балансу. Лізиноприл можна видалити з організму за допомогою гемодіалізу.

Міжлікарська взаємодія

Лізиноприл може посилювати ефект інших гіпотензивних засобів, а також викликати гіперкаліємію при спільному застосуванні з калийзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), калієвими добавками та замінниками солі, що містять калій. Важливо контролювати рівень калію та функцію нирок.

З обережністю застосовують з нестероїдними протизапальними засобами (НПВС), естрогенами, літієм. Алкоголь посилює гіпотензивний ефект.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Застосування лізиноприлу у період вагітності протипоказане. При виявленні вагітності препарат слід негайно відмінити. У другому та третьому триместрах застосування може призвести до серйозних ускладнень у плода, таких як гіпотензія, порушення функції нирок, внутрішньоутробна смерть.

Про проникнення у грудне молоко даних немає, тому при необхідності лікування препаратом годування груддю слід припинити.

Побічні дії

Часті побічні ефекти

• Головний біль, запаморочення — у 5-6% випадків
• Сухий кашель — 3%
• Втома, слабкість, порушення роботи шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея
• Кожна реакція шкіри — кропив’янка, свербіж, висипання
• Зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія

Рідкісні побічні ефекти

• Ангіоневротичний набряк обличчя, губ, язика, гортані
• Порушення функції нирок, у тому числі гостра ниркова недостатність
• Гематологічні порушення — лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія
• М’язові болі, зміни настрою, порушення сну

Протипоказання

• Анафілактичний або анафілактоїдний набряк у анамнезі, у тому числі після застосування інгібіторів АПФ
• Наслідковий набряк Квінке
• Вік до 18 років — без встановленої безпеки та ефективності
• Гіперчутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ
• Непереносимість лактози (препарат містить лактозу)

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно оцінити рівень калію, функцію нирок, стан електролітного балансу. У пацієнтів із порушеннями функції нирок або стенозом ниркових артерій слід застосовувати препарат під строгим медичним контролем.

При розвитку симптомів зниження АТ, запаморочення або порушень з боку нирок — припинити лікування та провести відповідну терапію. У разі виникнення кашлю або ангіоневротичного набряку — застосування препарату слід припинити.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C. Термін придатності — 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення строку придатності, зазначеного на упаковці.