Лізиноприл
Форма випуску
Таблетки по 20 мг: у пачках по 10, 20, 30 або 60 штук. Можуть бути у вигляді блистерів або полімірних банок.
Опис
Розові круглі таблетки з плоскою поверхнею та скошеними краями, з рискою на одній стороні. В одній таблетці міститься лізиноприл (у формі дигідрату) – 20 мг, а також допоміжні речовини: крохмаль, моногідрат лактози, повидон, метиленхлорид, тальк, магнію стеарат, кармоізин (барвник).
Класифікація за АТХ
| Код АТХ | C09AA03 |
|---|---|
| Група | Інгибітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) |
Фармако-фармакологічна група / Механізм дії
Лізиноприл – це інгібітор АПФ, що знижує перетворення ангіотензину I у ангіотензин II, сильний вазоконстриктор. Це сприяє розширенню артеріол, зниженню системічного опору судинах, зменшенню преднавантаження і післянавантаження на серце, а також зменшенню рівня альдостерону. Внаслідок цього препарат знижує артеріальний тиск, покращує функцію серця і судин, а також має позитивний вплив на тканинний РААС (ренькіна-ангіотензинова система). В результаті тривалого застосування відбувається зменшення гіпертрофії міокарда та ремоделювання судинної стінки, покращується функція ендотелію і кровопостачання ішемізованого міокарда.
Показання до застосування
- Ессенціальна (основна) та реноваскулярна артеріальна гіпертензія (в монорежимі або у комбінації з іншими препаратами)
- Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії)
- Острий інфаркт міокарда (у перші 24 години, за стабільних гемодинамічних показників)
- Діабетична нефропатія (зменшення альбумінурії у пацієнтів з інсулінзалежним та інсуліннезалежним діабетом)
Спосіб застосування, дози та курс лікування
Індивідуальний підбір дози залежно від клінічної ситуації та функції нирок пацієнта. Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Подальша підтримуюча доза зазвичай становить 5-20 мг один раз на добу. Максимальна добова доза – 40 мг. Терапія триває під контролем лікаря, з урахуванням динаміки стану та побічних реакцій.
Лікувальні взаємодії
- При спільному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами можливе підсилення гіпотензивного ефекту.
- З калийзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілоїд), препаратами калію та замінниками солі з калієм – підвищується ризик гіперкаліємії.
- З нестероїдними протизапальними засобами (НПВС) – можливе зниження гіпотензивного ефекту та порушення функції нирок.
- З інсуліном та гіпоглікемічними засобами – можливе підвищення ризику гіпоглікемії.
- З литієм – збільшується ризик інтоксикації, тому потрібно контролювати рівень літію у крові.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Протипоказаний для застосування під час вагітності та годування груддю. У разі необхідності терапії слід припинити годування.
Побічні дії
З боку крові та імунної системи
- Рідко – зниження гемоглобіну, гематокриту; дуже рідко – агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія.
Алергічні реакції
- Ангіоневротичний набряк обличчя, губ, язика, гортані; кропив’янка; синдром, що супроводжується підвищенням СОЕ, артралгією, антинуклеарними антитілами.
З боку нервової системи
- Головокруження, головна біль, парестезії, порушення сну, рідко – судоми, спутаність, лабільність настрою.
З боку серцево-судинної системи
- Ортостатична гіпотензія, тахікардія, можливе погіршення симптомів ХСН.
З боку дихальної системи
- Сухий кашель, риніт, рідко – бронхоспазм, диспное, бронхіти.
З боку шлунково-кишкового тракту
- Тошнота, блювання, діарея, сухість у роті, диспепсія, болі в животі, зміни смаку.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів
- Редко – гепатит, жовтяниця.
З боку нирок
- Порушення функції нирок, уремія, гостра ниркова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин
- Зуд, висип, дуже рідко – синдром Лайела, синдром Стівенса-Джонсона.
Інші побічні реакції
- Міалгія, артралгія, зниження лібідо, гінекомастія, порушення аналізів крові (підвищення креатиніну, калію).
Протипоказання до застосування
- Гіперчутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ
- Історія ангіоневротичного набряку
- Вагітність та період годування груддю
- Дитячий вік (< 18 років)
- Гемодіаліз або гемофільтрація з високопроточними мембранами
- Алергія на компоненти препарату
- Перший триместр вагітності
Особливі вказівки
- Перед початком терапії важливо оцінити рівень калію, креатиніну, сечовини, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
- При зниженні об’єму циркулюючої крові або при застосуванні діуретиків слід починати лікування з низьких доз під контролем лікаря.
- Після початку терапії можливо транзиторне зниження АТ, що потребує моніторингу стану.
- Не рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом єдиної нирки.