Інструкція з медичного застосування препарату Лізиноприл

Опис препарату

Лізиноприл — це таблетки круглої форми, рожевого кольору, з плоскою поверхнею та рискою на одній стороні. В кожній таблетці міститься активна речовина — лізиноприл у формі дигідрату, у дозі 20 мг. Вспомогні компоненти включають крахмал, моногідрат лактози, повидон, метиленхлорид, тальк, магнію стеарат та барвник кармоізин.

Форма випуску: по 10, 15 або 30 таблеток у блістерах або банка з полімера, упаковані у картонну коробку.

Код АТХ і групова приналежність

Фармакологічна дія

Лізиноприл є інгібітором АПФ, що зменшує перетворення ангіотензину I у ангіотензин II, який має виражене судинозвужувальне та стимулююче секрецію альдостерону дію. Це сприяє зниженню опору судин (ОПСС), зниженню артеріального тиску, зменшенню переднавантаження та тиску в легеневих капілярах, а також підвищенню об’єму крові та толерантності міокарда до навантажень у хворих на хронічну серцеву недостатність.

Препарат розширює артерії сильніше, ніж вени, що сприяє покращенню функції ендотелію та кровопостачання ішемізованого міокарда. При довготривалому застосуванні спостерігається зменшення гіпертрофії міокарда та ремоделювання судинної системи. Лізиноприл позитивно впливає на функцію нирок та знижує рівень альбумінурії, сприяє нормалізації функції гломерулярного ендотелію у хворих на цукровий діабет.

Показання до застосування

• Ессенціальна та реноваскулярна артеріальна гіпертензія, у тому числі у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами;
• Хронічна серцева недостатність у складі комплексної терапії;
• Острий інфаркт міокарда у перші 24 години для підтримки гемодинаміки та профілактики дисфункції лівого шлуночка;
• Діабетична нефропатія для зниження альбумінурії у пацієнтів з інсулінозалежним цукровим діабетом і нормальним артеріальним тиском, а також у пацієнтів із інсуліннезалежним цукровим діабетом з артеріальною гіпертензією.

Спосіб застосування, дози та курс лікування

Дозування підбирається індивідуально залежно від показань, стану пацієнта і функції нирок. Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Подальше підтримуюче дозування — від 5 до 20 мг на добу, розподіляючи на 1-2 прийоми. Тривалість лікування визначає лікар залежно від клінічної ситуації та відповіді пацієнта.

Лікарські взаємодії

• Збільшує антигіпертензивний ефект при сумісному застосуванні з іншими гіпотензивними препаратами.
• При поєднанні з калийзберігаючими діуретиками (спіронолактоном, триамтереном, амілоридом), препаратами, що містять калій, існує ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок.
• Зменшує ефективність при застосуванні з НПВС, що може спричинити порушення роботи нирок.
• Взаємодіє з інсуліном і гіпоглікемічними препаратами, потенціюючи ризик розвитку гіпоглікемії.
• З літієм — підвищується ризик лiтійової інтоксикації, тому необхідний контроль його рівнів у крові.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю. У разі необхідності застосування у цей період слід припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

Можуть виникати різні реакції, зокрема:

• З боку кровотворної системи: рідко — зниження гемоглобіну, гематокриту; дуже рідко — агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
• Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, губ, язика, гортані, крапивниця, редкі — аутоімунні захворювання.
• З боку нервової системи: головокруження, головна біль, парестезії, порушення сну, рідко — судоми.
• З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, ускладнення у вигляді інфаркту міокарда, тахікардія, погіршення течії ХСН.
• З боку дихальної системи: сухий кашель, риніт, рідко — бронхоспазм, диспное, бронхіальна алергія.
• З боку травної системи: нудота, блювота, діарея, сухість у роті, диспепсія, панкреатит.
• З боку печінки і жовчовивідних шляхів: рідко — гепатит, жовтяниця.
• З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, уремія, гостра ниркова недостатність.
• З боку шкіри: свербіж, висип, рідко — екзема, синдром Лайєла.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
• Анафілактичні реакції у анамнезі.
• Наслідковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
• Вагітність і період годування груддю.
• Дитячий вік (до 18 років).
• Гемодіаліз або гемофільтрація з використанням високопроточних мембран.
• Одночасне застосування з аліскиреном у пацієнтів із цукровим діабетом або порушеннями функції нирок (КК менше 60 мл/хв).

Особливі вказівки

Перед початком терапії рекомендується оцінити рівень калію, функцію нирок, стан судинної системи. У разі виникнення транзиторної гіпотензії слід коригувати дозу або припинити застосування препарату. У пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією та двобічним стенозом ниркових артерій можливе підвищення рівня креатиніну та азоту у крові. Важливо регулярно контролювати рівень електролітів і функцію нирок, особливо у пацієнтів похилого віку та з порушеннями роботи нирок.

Застосування у пацієнтів похилого віку та дітей

Для пацієнтів старше 65 років застосування проводиться з обережністю, під контролем лікаря. Ефективність та безпека для дітей не встановлені, тому препарат не призначають цій віковій категорії.