Інструкція з медичного застосування препарату Лізиноприл (Лізинотон)

Лізиноприл — це інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), що застосовується для лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та для профілактики ускладнень після інфаркту міокарда. Препарат виготовляється у вигляді таблеток, що містять активну речовину лізиноприл у різних дозуваннях.

Форми випуску

Препарат представлений у вигляді таблеток:

• 5 мг — по 28 або 30 таблеток у блістерах;
• 10 мг — по 28 або 30 таблеток у блістерах;
• 20 мг — по 28 або 30 таблеток у блістерах.

Опис

Таблетки світло-рожевого кольору, круглі, двояковипуклі, з рискою на одній стороні; допускається наявність мармуровості. Активна речовина — лізиноприл дигідрат, що містить 10,89 мг лізиноприлу (еквівалентно 10 мг лізиноприлу) у кожній таблетці. Вспомогальні компоненти включають манітол, кальцію гідрофосфат дигідрат, кукурудзяний крохмаль, натрію кроскармеллозу, магнію стеарат та спеціальну пігментну суміш РВ-24823 рожеву.

Фармакологічна дія

Лізиноприл — інгібітор АПФ, що знижує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Це призводить до зменшення секреції альдостерону та розширення артерій, що сприяє зниженню периферичного опору судин, артеріального тиску і навантаження на серце. Препарат підвищує толерантність до фізичних навантажень у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Активний компонент сприяє зменшенню гіпертрофії міокарда і артеріальної стінки, покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Дія починається через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 6 годин і триває до 24 годин. При тривалому застосуванні препарат сприяє уповільненню прогресування серцево-судинних ускладнень і подовженню життя пацієнтів.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія — для монотерапії або в комбінації з іншими гіпотензивними препаратами.
• Хронічна серцева недостатність — у складі комплексної терапії для зменшення симптомів і покращення функціонального стану.
• Рання фаза гострого інфаркту міокарда — для профілактики ускладнень і покращення прогнозу.

Спосіб застосування, курс і дози

Загальні рекомендації

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Початкова доза для артеріальної гіпертензії — 5 мг один раз на добу. За необхідності дозу підвищують через 2-3 дні на 5 мг, залежно від клінічного ефекту, до досягнення підтримуючої дози 20–40 мг/добу, що ділять на 1-2 прийоми.

Дози при особливих групах пацієнтів

При серцевій недостатності початкова доза — 2.5 мг один раз на добу з поступовим збільшенням до 5-20 мг залежно від клінічного стану і переносимості.

Особливі рекомендації

• Перед початком терапії рекомендується відмінити діуретики або зменшити їх дозу за рекомендацією лікаря.
• При застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції нирок необхідно коригувати дозу і частоту прийому з урахуванням клінічної ситуації.
• Для профілактики можливої гіпотензії рекомендується контролювати об’єм циркулюючої крові та рівень калію у крові.

Передозування

Основні симптоми — різке зниження артеріального тиску, запаморочення, слабкість, затримка сечовипускання. Можливий розвиток гіперкаліємії та порушень електролітного балансу.

Лікування — симптоматичне, включає внутрішньовенне введення розчинів для підтримки об’єму крові, контроль АТ і електролітів. Лізиноприл виводиться із організму за допомогою гемодіалізу.

Лікарські взаємодії

• Діуретики і калійзберігаючі препарати — підвищують ризик гіперкаліємії; їх застосування можливе під контролем рівня калію і функції нирок.
• НПВС, естрогени — зменшують гіпотензивний ефект.
• Літій — можливе підвищення концентрації літію в крові; слід регулярно контролювати його рівень.
• Антациди та колестирамін — можуть знижувати всмоктування лізиноприлу.
• Етанол — посилює гіпотензивний ефект.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Заборонено застосовувати Лізиноприл у період вагітності, особливо у II та III триместрах через ризик розвитку у плода важких ускладнень. При виявленні вагітності слід припинити прийом препарату та повідомити лікаря.

Про проникнення лізиноприлу у грудне молоко даних немає. За необхідності застосування у період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи

• Часто — ортостатична гіпотензія, біль у грудях.
• Рідко — різке зниження АТ, тахікардія, інфаркт міокарда, інсульт.

З боку нервової системи

• Часто — головний біль, запаморочення, слабкість.
• Рідко — сонливість, судоми, лабільність настрою.

З боку шлунково-кишкового тракту

• Часто — нудота, блювання, діарея.
• Рідко — сухість у роті, диспепсія, болі у животі.

Інші побічні ефекти

• Сухий кашель — частий побічний ефект.
• Можлива лейкопенія, нейтропенія, ангіоневротичний набряк.
• Зміни лабораторних показників — підвищення рівня калію, азотемія, гепатит.

Протипоказання

• Анафілактичний набряк у анамнезі, включаючи анамнез ангіоневротичного набряку при застосуванні інгібіторів АПФ.
• Наслідковий набряк Квінке.
• Вік до 18 років — через невстановлену безпеку і ефективність.
• Гіперчутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
• Важкі порушення функції нирок, стеноз ниркових артерій, вагітність.

Особливі вказівки

• Перед початком терапії рекомендується нормалізувати рівень натрію та об’єм циркулюючої крові.
• Обережність при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції нирок, особливо при стенозі ниркових артерій.
• Не слід раптово припиняти лікування — необхідно поступове зменшення дози під контролем лікаря.
• Під час лікування слід регулярно контролювати рівень калію і функцію нирок.

Застосування у особливих групах пацієнтів

Пожилі

У літніх пацієнтів корекція дози необхідна через знижений кліренс і підвищену чутливість до препарату. Початково рекомендується призначати 2.5 мг один раз на добу з подальшою корекцією.

Діти

Безпека та ефективність препарату у дітей не досліджені, тому його застосування у цій групі не рекомендується без призначення лікаря.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Підходить для тривалого зберігання без втрати властивостей.

Термін придатності: 3 роки.