Інструкція з застосування препарату Лізіноприл (торгівельна назва: Лізинотон)
Загальна інформація
Лізіноприл — це таблетований препарат, який належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Його застосовують для зниження артеріального тиску, лікування серцевої недостатності та захисту нирок у хворих з цукровим діабетом. Препарат має виражену гіпотензивну, кардіопротекторну та нефропротекторну дію.
Клініко-фармакологічна група
- Інгибітори АПФ
- Блокатори ренін-ангіотензинової системи
Діюча речовина
Лізиноприл дигідрат — 21.78 мг, що відповідає 20 мг лізиноприлу в одній таблетці.
Форма випуску
Таблетки по 20 мг: по 28 або 30 штук у пачці, блистері по 10 штук. Можливе виготовлення у вигляді упаковок по 14 штук у двобічних блистерних упаковках.
Опис
Таблетки рожевого кольору, круглі, двояковипуклі, з рискою на одній стороні; допускається мраморність. Мають приємний смак та запах. На поверхні можлива незначна мраморність, що не впливає на якість препарату.
Коди АТХ
| Код | Опис |
|---|---|
| C09AA03 | Лізіноприл |
Фармако-терапевтична група
Інгибітори АПФ
Фармакологічна дія
Лізіноприл — це інгібітор АПФ, що знижує рівень ангіотензину II, сприяє розширенню артерій, знижує опір судин, зменшує переднавантаження та післянавантаження на серце. Це сприяє зниженню артеріального тиску, покращенню функції серця та нирок, а також має нефропротекторну дію. Препарат підвищує толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зменшує ризик розвитку ускладнень після інфаркту міокарда.
Показання до застосування
- Ессенціальна артеріальна гіпертензія — у монотерапії або у комбінації з іншими гіпотензивними препаратами.
- Хронічна серцева недостатність — у складі комплексної терапії.
- Острий інфаркт міокарда — у перші доби для підтримки гемодинаміки та профілактики ускладнень.
- Діабетична нефропатія — для зниження альбумінурії у хворих з інсулінозалежним і інсуліннезалежним діабетом при нормальному АТ.
Спосіб застосування, курс і дозування
Дозування має призначатися індивідуально, залежно від клінічної ситуації, показань та функціонального стану нирок. Початкова доза — 2,5 мг один раз на добу. У подальшому підтримуюча доза становить 5–20 мг на добу, розділена на один або два прийоми. Максимальна добова доза — 40 мг.
При лікуванні гіпертензії — починають із 2,5 мг один раз на добу, поступово підвищуючи дозу під контролем АТ та функції нирок. Тривалість курсу визначає лікар залежно від клінічної відповіді.
Лікарські взаємодії
- При спільному застосуванні з антигіпертензивними засобами можливий адитивний гіпотензивний ефект.
- З обережністю — при спільному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), калійзмісткими препаратами та замінниками солі з калієм — можливий розвиток гіперкаліємії.
- Комбінація з нестероїдними протизапальними засобами (НПВС) — може зменшувати гіпотензивний ефект та погіршувати функцію нирок.
- Зі інсуліном та гіпоглікемічними засобами — можливе посилення або зменшення гіпоглікемії, тому необхідний контроль рівня цукру.
Протипоказання до застосування
- Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
- Анафілактичний або ангіоневротичний набряк в анамнезі.
- Наслідковий або спадковий набряк Квінке.
- Період вагітності та годування груддю.
- Діти та підлітки до 18 років (без встановленої безпеки та ефективності).
- Гемодіаліз або аферез з високопроточними мембранами.
- Гостра або хронічна ниркова недостатність з високим рівнем креатиніну.
- Серйозні порушення функції печінки.
Особливі вказівки
- Перед початком терапії потрібно оцінити стан нирок, рівень електролітів у крові, АТ.
- При підвищеному ризику розвитку гіпотензії рекомендується зменшити дозу або припинити застосування діуретиків перед початком лікування.
- Тривале застосування може сприяти розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
- Не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності. У разі виявлення вагітності — припинити лікування.
- Не слід застосовувати у пацієнтів з обструкцією артерії нирки або з серйозними порушеннями кровообігу мозку.
Застосування у разі порушень функцій нирок
При порушеннях функції нирок корекція дози може знадобитися, особливо при рівні креатиніну у сироватці понад 177 мкмоль/л. В таких випадках рекомендується постійно контролювати рівень електролітів та функцію нирок під час терапії.
Застосування у літніх пацієнтів
Літнім пацієнтам препарат слід призначати з обережністю, враховуючи можливе зниження функції нирок та підвищену чутливість до гіпотензивних засобів.
Застосування у дітей
Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків не встановлені, тому препарат не рекомендується для використання цією віковою групою.
Побічні дії
З боку кровоносної системи
- Редко — зниження гемоглобіну, гематокриту, агранулоцитоз, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку імунної системи
- Ангіоневротичний набряк, крапивниця, синдром з підвищенням швидкості осілення еритроцитів, аутоімунні реакції.
З боку нервової системи
- Головний біль, запаморочення, парестезії, порушення сну, рідко — судоми, спутаність свідомості.
З боку серцево-судинної системи
- Ортостатична гіпотензія, тахікардія, ускладнення у пацієнтів з серцевою недостатністю.
З боку дихальної системи
- Кашель, риніт, у рідкісних випадках — бронхоспазм, алергічний альвеоліт.
З боку шлунково-кишкового тракту
- Тошнота, блювота, діарея, сухість у роті, диспепсія, болі у животі, зміни смаку.
З боку печінки та жовчовивідної системи
- Редко — гепатит, жовтяниця.
З боку сечовидільної системи
- Часто — порушення функції нирок, уремія, гостра ниркова недостатність, гематурія.
З боку шкіри та підшкірних тканин
- Зуд, висип, рідко — псоріаз, токсичний епідермальний некроліз, синдром Лайела, синдром Стівенса-Джонсона.
Інші реакції
- Загальна слабкість, алергічні реакції, у тому числі анафілактичний шок.