Загальний опис

Лізіноприл (Лізинотон) — це таблетки для перорального застосування, що містять активну речовину лизиноприл дигідрат. Випускаються у формах по 5 мг, 10 мг та 20 мг, у вигляді круглых, двояковипуклих таблеток світло-розового кольору з рискою. Допускається наявність мраморності поверхні.

Кожна таблетка містить:

• лизиноприл дигідрат — 10,89 мг (що відповідає 10 мг лізиноприлу);
• вспомогальні речовини: манітол, кальцію гідрофосфат дигідрат, кукурудзяний крохмаль, натрію кроскармеллоза, магнію стеарат, пигментна суміш РВ-24823 рожевий.

Фармакологічна дія

Лізиноприл — інгібітор АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту). Його дія полягає у зниженні синтезу ангіотензину II, що сприяє зниженню судинного опору та артеріального тиску. Це призводить до розширення артерій, зменшення навантаження на серце і покращення кровообігу.

Препарат також знижує рівень альдостерону, сприяє збільшенню синтезу простагландинів, що має додатковий позитивний ефект на судинну систему. Завдяки цьому:

• зменшується артеріальний тиск;
• знижується навантаження на міокард;
• підвищується толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю;
• зменшується прогресування гіпертрофії міокарда і стенозу артерій;
• покращується кровопостачання ішемізованого міокарда.

При тривалому застосуванні препарат позитивно впливає на прогноз у пацієнтів із серцевою недостатністю та після інфаркту міокарда.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (у монотерапії або у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами);
• Хронічна серцева недостатність (у складі комплексної терапії з диуретиками та серцевими глікозидами);
• Ранній період гострого інфаркту міокарда (перші 24 години) для підтримки гемодинаміки та профілактики дисфункції лівого шлуночка.

Спосіб застосування, курс і дози

Лізіноприл приймається внутрішньо, запиваючи водою. Дозу підбирає лікуючий лікар, залежно від стану пацієнта та показань.

Артеріальна гіпертензія

• Початкова доза — 5 мг 1 раз на добу.
• У разі необхідності, дозу можна збільшувати кожні 2-3 дні на 5 мг, до досягнення терапевтичного ефекту. Зазвичай підтримуюча доза становить 20 мг на добу.
• Максимальна добова доза — 40 мг.

Хронічна серцева недостатність

• Початкова доза — 2.5 мг 1 раз на добу.
• Залежно від реакції організму, дозу збільшують через 3-5 днів на 2.5 мг до підтримуючої — 5-20 мг на добу, розподілених на 1-2 прийоми.

Гострий інфаркт міокарда

• Початкова доза — 5 мг, потім — по 5 мг через 24 години, далі — по 10 мг через 2 доби, і підтримуюча доза — 10 мг 1 раз на добу протягом не менше 6 тижнів.

Перед початком терапії у пацієнтів, які приймали діуретики, рекомендується їх скасування за 2-3 дні. При необхідності починати з меншої дози у пацієнтів з порушеннями функції нирок або при стенозі ниркових артерій, застосовують особливий контроль за станом, функцією нирок і рівнем калію у крові.

Протипоказання

• Індивідуальна підвищена чутливість або алергія на лізиноприл або інші інгібітори АПФ;
• Ангіоневротичний набряк у анамнезі, включаючи випадки при застосуванні інших препаратів цієї групи;
• Наявність спадкового або ідіопатичного набряку Квінке;
• Вік до 18 років (без підтвердженої безпеки та ефективності);
• Під час вагітності та годування груддю, про що буде детальніше нижче.

Особливі вказівки

• Перед початком лікування слід нормалізувати баланс електролітів та об’єм рідини у крові.
• У пацієнтів з порушеннями функції нирок, стенозом ниркових артерій або у разі одностороннього стенозу, застосування лізиноприлу потребує особливого контролю.
• Під час терапії можливе транзиторне зниження АТ, яке не є протипоказанням до подальшого лікування.
• При застосуванні у літніх пацієнтів слід враховувати підвищений ризик гіпотонії та необхідність корекції дози.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування Лізіноприлу під час вагітності заборонене. Препарат проникає через плацентарний бар’єр і може спричинити тяжкі ускладнення у плода, включаючи гіпотензію, ниркову недостатність, гипоплазию черепа та внутрішньоутробну смерть.

При встановленні вагітності лікування слід негайно припинити та перейти на альтернативні терапевтичні засоби.

Про проникнення лізиноприлу у грудне молоко даних немає. У разі необхідності застосування препарату у період лактації рекомендується припинення годування.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи:

• Часто — ортостатична гіпотензія, біль у грудях (1-3%);
• Рідко — значне зниження АТ, тахікардія, інфаркт міокарда, цереброваскулярний інсульт (залежно від стану пацієнта).

З боку центральної нервової системи:

• Часто — головний біль, запаморочення (5-6%), слабкість;
• Рідко — сонливість, порушення настрою, судоми, лабільність настрою, спутаність свідомості.

З боку травної системи:

• Часто — нудота, блювота, діарея;
• Рідко — сухість у роті, диспепсія, порушення смаку, біль у животі.

З боку дихальної системи:

• Часто — сухий кашель (до 3%).

З боку кровотворної системи:

• Можливі — лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія.

Інші реакції:

• Ангіоневротичний набряк, висока чутливість, шкірна висипка, кропив’янка, алопеція, підвищене потовиділення.

Протипоказання

• Алергія або підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ;
• Історія ангіоневротичного набряку (у тому числі спадкового або ідіопатичного);
• Вагітність та період годування груддю;
• Підлітковий вік до 18 років (без підтвердженої безпеки і ефективності).

Особливі вказівки

• Перед початком лікування необхідно контролювати рівень натрію та об’єм рідини у крові.
• З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції нирок, стенозом ниркових артерій, а також при станах з ризиком зниження об’єму крові.
• Можливий розвиток гіпотонії, особливо у пацієнтів, які приймали діуретики або мають знижену концентрацію натрію у крові.
• Після початку терапії слід проводити регулярний моніторинг рівня калію та функції нирок.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності — 3 роки.