Лоперамід — симптоматичний противодиарейний препарат

Лоперамід є ефективним засобом для швидкого та надійного зняття симптомів діареї різної етіології. Його основною діючою речовиною є лоперамида гідрохлорид, який сприяє зменшенню мотильності кишечника, збільшенню часу проходження харчових мас та підвищенню тонусу анального сфінктера, що дозволяє контролювати стілець.

Форма випуску та опис препарату

Лоперамід випускається у вигляді:

• Таблеток по 2 мг: у упаковках по 10, 20, 72 або 144 шт.
• Флаконів з поліетилену високої щільності місткістю 100 або 200 штук.

Таблетки мають характерний вигляд: білий або білий з жовтуватим відтінком колір, плоскоцилиндричні, з фаскою та рискою для поділу.

Коди АТХ та фармакологічні групи

Фармакологічна дія

Лоперамід належить до групи противодиарейних засобів. Його дія базується на зв’язуванні з опіоїдними рецепторами в стінці кишечника, що сприяє зниженню тонусу та мотильності гладкої мускулатури кишечника. Це призводить до:

• зменшення перистальтики;
• збільшення часу проходження харчових мас через кишечник;
• підвищення тонусу анального сфінктера.

Дія розпочинається швидко і триває 4-6 годин.

Показання до застосування

• Симптоматичне лікування острій та хронічних форм діареї різної етіології, у тому числі:
• алергічної;
• емоційної;
• лікарської;
• променевої;
• При зміні режиму харчування та складу їжі.
• При порушеннях метаболізму та всмоктування.
• Як допоміжний засіб при діареї інфекційної природи.
• Регуляція стулу у пацієнтів з ілеостомою.

Спосіб застосування, дози та тривалість курсу

Для дорослих

• При гострій діареї: перша доза — 4 мг, потім — по 2 мг після кожного акту дефекації за наявності рідкого стулу.
• При хронічній діареї: початкова доза — 2 мг, підтримуючу підбирають так, щоб частота стулу становила 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза — 16 мг.

Для дітей

• Віком 4–8 років: по 1 мг 3-4 рази на добу протягом 3 днів.
• Віком 9–12 років: по 2 мг 4 рази на добу протягом 5 днів.

Лекарствені взаємодії

• При одночасному застосуванні з колестираміном можливо зниження ефективності лопераміду.
• З препаратами, що інгібують CYP3A4 та CYP2C8, наприклад, ритонавіром, можливо підвищення біодоступності лопераміду через уповільнення метаболізму.
• При передозуванні застосовують антидот — налоксон.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Лоперамід протипоказаний у I триместрі вагітності. У II та III триместрах застосовують тільки у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Під час годування груддю вживання препарату не рекомендується, оскільки у грудне молоко може проникати незначна кількість лоперамида.

Побічні дії

• З боку травної системи: болі в животі, здуття, нудота, запор, сухість у роті.
• З боку нервової системи: сонливість, головокружіння, втомлюваність.
• Алергічні реакції: висипання на шкірі.

Протипоказання

• Кишкова непрохідність;
• Запор, метеоризм, субілеус;
• Острая дизентерія (як монотерапія);
• Острий виразковий коліт та псевдомембранозний коліт;
• Вік до 4 років;
• I триместр вагітності;
• Підвищена чутливість до лоперамида.

Особливі вказівки

• З обережністю застосовують при печінковій недостатності.
• Не рекомендується застосовувати при станах, що потребують активної перистальтики кишечника.
• При відсутності ефекту протягом 2 днів необхідно уточнити діагноз та виключити інфекційний характер діареї.
• У разі передозування застосовують налоксон.

Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю призначають пацієнтам з печінковою недостатністю, оскільки метаболізм лопераміду може бути порушений.

Додаткові рекомендації

Перед застосуванням препарату рекомендується проконсультуватися з лікарем, особливо при наявності важких хронічних захворювань або при вагітності.