Опис препарату

Меркаптопурин — це антиметаболічний протипухлинний препарат, що використовується у хіміотерапії для лікування різних видів раку крові. Це таблетки білого або майже білого кольору, розфасовані у блістери по 25 або 50 штук. Препарат має виражену цитотоксичну та імунодепресивну дію, що дозволяє застосовувати його для індукції та підтримки ремісії при злоякісних захворюваннях крові.

Класифікація та коди

Фармакологічна дія

Меркаптопурин є конкурентним антагоністом пуринових основ, зокрема гипоксантину та гуаніну. Він конкурує з ними за фермент гипоксантин-гуанин-фосфорибозилтрансферазу (HGPT), що сприяє синтезу пуринових рибонуклеотидів. В результаті трансформації у меркаптопуринфосфорибозил і подальшої його перетворення в метилмеркаптопурин, препарат пригнічує ферменти, що відповідають за синтез пуринових баз, що необхідні для поділу клітин. Це призводить до порушення митотичного циклу в швидкопроліферуючих клітинах, таких як клітини кісткового мозку та пухлини, сприяючи їхньому знищенню. Завдяки цьому, Меркаптопурин ефективний у лікуванні злоякісних новоутворень крові, зокрема лейкозів.

Показання до застосування

• Острый лимфобластный лейкоз (ОЛЛ)
• Острый миелолейкоз (ОМЛ)
• Хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ) — у фазі підтримуючої терапії та для індукції ремісії

Спосіб застосування, курс і дозування

Індивідуальний режим застосування визначає лікар, з урахуванням виду захворювання, стадії, віку пацієнта та стану кровотворної системи. Меркаптопурин застосовується як у монотерапії, так і у комбінації з іншими цитостатиками.

Препарат приймають внутрішньо під час їжі або після їжі. Тривалість курсу залежить від клінічного ефекту та переносимості лікування. Контроль крові та функціонального стану печінки та нирок здійснюється регулярно.

Лекарські взаємодії

• Протипоказано одночасне застосування з препаратами, що блокують канальцеву секрецію (пробенецид, сульфінпіразон, колхіцин), через ризик нефропатії.
• Винкристин і метотрексат підсилюють токсичність і ефективність Меркаптопурину.
• Аллопуринол і азатиоприн гальмують метаболізм препарату, що може спричинити передозування.
• Препарати, що пригнічують кровотворення (цитостатики, іонізуюча терапія), підвищують ризик лейкопенії і тромбоцитопенії.
• Комбінація з глюкокортикостероїдами, циклоспорином і хіміотерапевтичними агентами може посилювати імунодепресивний ефект.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Меркаптопурин категорично заборонено застосовувати під час вагітності та у період грудного вигодовування, оскільки має тератогенний та ембріотоксичний ефект. У разі необхідності лікування у жінок репродуктивного віку слід застосовувати надійні засоби контрацепції.

Побічні дії

• З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія — дуже часто
• З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, алергічні реакції — рідко
• З боку травної системи: нудота, блювання, порушення функції печінки, гепатотоксичність, виразки слизової, діарея — часто
• З боку шкіри: рідко — алопеція
• З боку репродуктивної системи: дуже рідко — тимчасова олігоспермія
• Інші: зниження імунітету, вторинні інфекції, гіперпігментація шкіри, гіперурикемія, нефропатія, рідко — вторинні лейкози та мієлодисплазії.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до Меркаптопурину
• Вагітність і період годування груддю

З обережністю застосовують при порушеннях функції кісткового мозку, гострих інфекційних та грибкових захворюваннях, печінковій і нирковій недостатності, гіперурикемії, подагрі, у дітей до 2 років.

Особливі вказівки

• Застосовувати препарат лише під наглядом досвідчених лікарів.
• Регулярний контроль крові, функцій печінки та рівня мочевої кислоти — обов’язковий.
• При появі ознак гепатотоксичності або лейкопенії — негайно припинити лікування.
• Обов’язкова профілактика гіперурикемії — активне пиття, при необхідності — призначення аллопуринолу.
• Можливе виникнення вторинних злокачеств — потрібно регулярне спостереження.
• У разі врожденного дефіциту ферменту ТПМТ — підвищена ризик токсичних реакцій.

Застосування у особливих групах пацієнтів

Літні пацієнти

Рекомендується контроль функції печінки та нирок, дозу зменшувати при ознаках недостатності.

Діти

Застосовують з обережністю у дітей до 2 років, з урахуванням особливостей метаболізму та стану кровотворної системи.

При порушеннях функції нирок

Обов’язкова корекція дози та ретельний контроль стану функцій нирок.

При порушеннях функції печінки

Дозування зменшується, необхідний постійний контроль функцій печінки.