Інструкція щодо застосування лікарського засобу Метронідазол
Загальна характеристика
Метронідазол — це антимікробний та протипротозойний препарат, що застосовується для лікування широкого спектру інфекцій, викликаних анаеробними бактеріями та простейшими. Випускається у формі таблеток, розфасованих у контурні ячейки або банки по 10, 20, 30 або 50 штук.
Основна діюча речовина — метронідазол. Допоміжні компоненти включають: крохмаль картопляний, стеаринову кислоту, повидон, цукрову пудру.
Клініко-фармакологічна група
Код АТХ | J01XD01 |
---|---|
Група | Протипротозойний препарат з антибактеріальною активністю |
Фармакологічна група | Протимікробний та протопротозойний засіб |
Діюча речовина | метронідазол |
Фармакодинаміка
Механізм дії метронідазолу базується на його здатності до біохімічного відновлення у внутріклітинних транспортних протеїнах анаеробних мікроорганізмів та простейших. Відновлена 5-нитрогрупа препарату взаємодіє з ДНК клітин мікроорганізмів, пригнічуючи синтез нуклеїнових кислот і сприяючи їх загибелі.
Активність проявляється у відношенні:
- Trichomonas vaginalis
- Entamoeba hystolitica
- Грамотрицательних анаеробів Bacteroides spp. (включаючи Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides distasonis, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus)
- Fusobacterium spp.
- Деяких грамположительных анаеробів (Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus niger, Peptostreptococcus spp.)
В поєднанні з амоксициліном проявляє активність щодо Helicobacter pylori.
Фармакокінетика
Після перорального застосування швидко всмоктується з кишечнику. Біодоступність становить близько 100%. Максимальна концентрація у крові досягається через 1-2 години. Метронідазол добре проникає у тканини і рідини організму, включаючи мозкові оболонки, сечу, слизові оболонки.
Показання до застосування
- Протозойні інфекції: амебний абсцес печінки, кишечний амебіаз (амебна дизентерія), трихомоніаз.
- Інфекції, викликані Bacteroides spp.: інфекції кісток і суглобів, ЦНС (менінгіт, абсцес мозку), бактеріальний ендокардит, пневмонія, емпієма та абсцеси легень, сепсис.
- Інфекції органів черевної порожнини: перитоніт, абсцес печінки, інфекції малого тазу (ендометрит, абсцеси фаллопієвих труб і яєчників).
- Інфекції, викликані Clostridium spp., Peptococcus niger, Peptostreptococcus spp.: перитоніт, абсцеси, сепсис.
- Псевдомембранозний коліт, спричинений застосуванням антибіотиків.
- Гастрит або виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у складі комплексної терапії з Helicobacter pylori.
- Профілактика післяопераційних ускладнень: після операцій на ободовій кишці, гінекологічних втручань, аппендектомії.
Спосіб застосування, курс і дозування
Внутрішньо:
- Дорослим рекомендується приймати по 250-750 мг 1-3 рази на добу залежно від клінічної ситуації та рекомендацій лікаря.
- Дітям віком від 6 до 15 років — по 250 мг 1-2 рази на добу.
Внутрішньовенно:
- Дозу визначає лікуючий лікар індивідуально, залежно від стану пацієнта і показань.
Курс лікування визначають відповідно до тяжкості інфекції, зазвичай — від 7 до 10 днів. Тривале застосування можливе під контролем лабораторних показників.
Лікувальні взаємодії
- Дисульфірам: спостерігається ризик психотичних реакцій, тому застосування з цим препаратом має бути з обережністю, інтервал — не менше 2 тижнів.
- Етанол: можливі дисульфірамоподібні реакції (припливи, нудота, рвота, тахікардія).
- Непрямі антикоагулянти (варфарин): посилення їх ефекту, можливе кровотеча. Необхідно контролювати протромбіновий час.
- Літій: підвищення концентрації у плазмі, потрібно моніторинг.
- Циклоспорин: підвищення концентрації у крові, контроль рівнів препарату.
- Циметидин: уповільнення метаболізму, можливе підвищення концентрації.
- Індуктори ферментів печінки (фенобарбітал, фенитоїн): прискорення виведення, зниження рівнів у крові.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Протипоказано застосовувати метронідазол у період вагітності та при грудному вигодовуванні через можливий ризик для плода та новонародженого.
Побічні дії
З боку травної системи:
- біль у епігастрії, нудота, блювота, діарея;
- запалення слизової оболонки рота, зміна смакових відчуттів, сухість у роті;
- зміна кольору язика, стоматит, панкреатит.
З боку нервової системи:
- головний біль, запаморочення, судоми, периферична нейропатія;
- спутаність свідомості, атаксия, дизартрія, тремор.
З боку імунної системи:
- анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
З боку органів зору:
- зміни зору, нейропатія зорового нерва.
З боку крові:
- агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку печінки:
- підвищення активності печінкових ферментів, гепатит, жовтяниця.
З боку шкіри:
- свербіж, кропив’янка, синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку сечовивідної системи:
- забарвлення сечі у коричнево-червоний колір, диспурія, кандидоз.
Протипоказання
- підвищена чутливість до метронідазолу або інших нитроімідазолов;
- органічні ураження центральної нервової системи (епілепсія, пошкодження мозку);
- лейкопенія або агранулоцитоз в анамнезі;
- печінкова недостатність;
- вагітність та період годування груддю;
- дитячий вік до 6 років.
З обережністю:
- печінкова енцефалопатія, хронічні або гострі неврологічні хвороби;
- порушення функцій печінки.
Особливі вказівки
- У період лікування заборонено вживати алкогольні напої, оскільки можливі дисульфірамоподібні реакції.
- Тривале застосування повинно бути під контролем лабораторних показників крові та функцій печінки.
- При лікуванні трихомоніазу необхідно одночасно лікувати статевого партнера.
- Длительне застосування може спричинити мутагенний та канцерогенний ризик, тому слід уникати безпідставного тривалого лікування.
- У разі появи побічних реакцій або ознак ускладнень — негайно припинити застосування та звернутися до лікаря.
Застосування у дітей та при порушеннях функцій органів
Діти:
Застосування метронідазолу у дітей до 6 років протипоказане. Дітям віком від 6 до 15 років — за рекомендацією лікаря.
Порушення функцій нирок і печінки:
- При порушеннях функцій нирок застосовувати з обережністю, під контролем стану пацієнта.
- При печінковій недостатності застосовувати з особливою обережністю, можливо — під контролем функціональних показників.