Інструкція з застосування препарату Моксонидин-СЗ

Форма випуску

Таблетки, покриті плівковою оболонкою, по 0.2 мг, 0.3 мг або 0.4 мг. Упаковка може містити по 14, 28, 30, 60, 90 або 120 таблеток у контурних ячейкових упаковках або у полімірних флаконах.

Опис

Круглі, двояковипуклі таблетки з темно-рожевою плівковою оболонкою. На розломі — білий або майже білий колір внутрішнього шару.

Склад препарату

Код АТХ та фармакологічні групи

Код АТХ: C02AC05

Клініко-фармакологічні групи: селективний агонист имидазолінових рецепторів. Протигіпертензивний препарат

Фармако-терапевтична група: гипотензивний засіб центральної дії

Фармакологічна дія

Моксонидин є селективним агонистом имидазолінових рецепторів у стовбурі мозку, що сприяє зниженню симпатичної активності та зменшенню переферичного опору судин, що призводить до зниження артеріального тиску. Його дія спрямована на стимуляцію рецепторів у ростральному шарі бокових шлуночків мозку, що регулює тонус симпатичної нервової системи. Відрізняється низьким сродством до α2-адренорецепторів, що зменшує ризик розвитку седативного ефекту і сухості у роті. Препарат також покращує чутливість до інсуліну у пацієнтів з ожирінням та інсулінорезистентністю.

Показання до застосування

• артеріальна гіпертензія

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат приймати внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Початкова доза — 0.2 мг один раз на добу. Максимальна одноразова — 0.4 мг, а добова — 0.6 мг, розділена на два прийоми. Дозу підбирають індивідуально, залежно від переносимості пацієнтом.

Для пацієнтів з порушеннями функції нирок:

• При легкій та середній недостатності (КК понад 30 мл/хв): початкова доза — 0.2 мг, при хорошій переносимості — до 0.4 мг.
• При важкій нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв): початкова доза — 0.2 мг, максимум — 0.3 мг.

Для пацієнтів на гемодіалізі: початкова доза — 0.2 мг, при хорошій переносимості — до 0.4 мг.

Передозування

Можливі симптоми: головний біль, сонливість, зниження артеріального тиску, брадикардія, сухість у роті, нудота, блювання, підвищена втомлюваність, зниження свідомості, утруднене дихання. Можливе короткочасне підвищення тиску або тахікардія.

Лікування: застосовують симптоматичну терапію, внутрішньовенне введення рідини, застосування допаміну або атропіну при брадикардії. Специфічного антидоту немає.

Лікарські взаємодії

• В комбінації з іншими гіпотензивними засобами — адитивний ефект.
• З трициклічними антидепресантами — зменшення або посилення ефекту залежно від препарату.
• З седативними та снотворними — потенціювання седативної дії.
• Можливе взаємодія з препаратами, що виводяться через канальці — потрібно враховувати при одночасному застосуванні.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дані щодо безпеки застосування у вагітних відсутні. В дослідженнях на тваринах встановлено ембріотоксичну дію. Препарат застосовують лише за суворою оцінкою ризику та користі. Під час годування груддю застосовувати не рекомендується — слід припинити годування при необхідності терапії.

Побічні дії

Найчастіше спостерігаються:

• з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння;
• з боку органів слуху: дзвін у вухах (рідко);
• з боку серцево-судинної системи: зниження АТ, ортостатична гіпотензія, брадикардія (рідко);
• з боку травної системи: сухість у роті (дуже часто), нудота, блювання, диспепсія;
• з боку шкіри: шкірна висип, свербіж;
• алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (рідко);
• з боку м’язів та кісток: біль у спині, шийному відділі (рідко);
• інше: астенія, периферичні набряки.

Протипоказання

• Анафілактичний набряк в анамнезі
• Тяжка печінкова недостатність
• Синоатриальна блокада
• Виражена брадикардія (ЧСС < 50 уд./хв.)
• AV-блокада II-III ступеня
• Серцева недостатність у стадії декомпенсації
• Період вагітності та годування груддю
• Діти та підлітки до 18 років
• Гіперчутливість до компонентів препарату
• Наслідкові порушення лактази або мальабсорбція глюкози-галактози

Особливі зауваження

• Необхідно регулярно контролювати рівень АТ під час лікування.
• При появі симптомів AV-блоку або значного зниження АТ — припинити застосування.
• При відміні препарату слід поступово знижувати дозу протягом 2 тижнів.
• У пацієнтів похилого віку можливий підвищений ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.
• Вплив на здатність керувати транспортними засобами — можливе, враховуючи ризик сонливості та запаморочення.

Застосування при порушеннях функції

При порушеннях функції нирок

З обережністю, корекція дози необхідна при середній та важкій нирковій недостатності.

При порушеннях функції печінки

Застосовувати з обережністю. Не застосовувати при тяжкій печінковій недостатності.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.